Привітання

  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта
загрузка...
Головна З Днем Валентина
З Днем Святого Валентина


***

Я так тебе люблю, що вже й не розумію:
Чи досі - я жила, чи сад - уперш заквіт?
Я так тебе люблю, що й думати не смію,
Й не думати - не вмію, вогнить то жар, то лід.
Я так тебе люблю, що вже сама не знаю,
Де подих твій, а де - душа моя?
Й не сплю, а сню тобою. Засинаю, -
І сон - не сон, а лиш твоє ім'я...
Я так тебе люблю, що світ мені немилий,
Що тільки й світу в світ, милий, - Ти!
я так тебе люблю, що вже немає сили!
І ні заплакати, ні провлясти...
***

Втопитись у твоїх очицях -
Безмежнім океані я могла...
У безлічі чужих, незнаних лицях
Твоє шукала, але... не знайшла
Як раптом погляд серденько прорізав,
Він заспівав тоненьким голоском!
Перевернув в душі усяке й різне
І влаштував безжальний перелом...
Я зрозуміла - це ВОНА настала -
Фіаско чи тріумф - перша любов.
Вона із самої душі сльозу пускала
І стрепенала серце знов і знов!
Сльоза ж та корінь у душі пустила,
Не витягти його звідтіль тепер...
Глибокий, але ніжний шрам лишила,
А корінь болі так і не помер.
Пройдуть роки... забудуться по-троху
Твої безмежні сірі ті моря.
Ми зробим в різні боки кроки...
Наш шлях освітить із небес зоря
Як раптом серце знову запалає!
Той корінь пустить пагінець новий
Тебе іще сильніше покохаю!
Той сон обом нам стане дорогий...

***

Ти найкраща в світі,
Найдорожча у житті,
Дівчина, яку чекав весь час
Ніхто і ніщо не роз'єднає нас.

***

А жінка в світ приходить для любові
Любити ляльку доки ще мала
Любити маму поки підросла
А тільки –но, як ступить за поріг
Любити небо і м‘який моріг.
Дім батьківський і квіти чорноброві
Бо жінка в світ приходить для любові.
Росте вона, ростуть її роки
Ростуть її і радості й надії
І от приходять роки молодії
По світу вже вона не йде – несеться !
Уважно прислухається до серця
Щоб в шумі літ і в шелесті дібров
Почути, що прийшла її любов
Ота любов, що перша і остання
Такої ще ні в кого не було !
І ти щаслива в серці в тебе рай
І відшумів весільний водограй.
І попливли літа, літа, літа….
Усіх годуєш, хоч сама голодна
І часом нерви стримати негодна
Та будеш захищати, як в бою
Оту сімейну каторгу свою.
І попливли літа, літа, літа…..
А що ? Якби усе почати знов ?
Оце той борщ щоденний – це любов,
Сорочка чисто випрана – любов
І очі діточок ясні – любов.
Все так було б, якби почати знов !
Жіноча доля в світі – це ЛЮБОВ!

***

Прийми, любов, моє вітання,
Коли весна ось-ось прийде.
І квітне на землі кохання
У ніжний Валентинів день.
Повільно пелюстки зриваю,
Потрібна відповідь мені,
Чому ж у квітки я питаю,
Чи любиш ти мене, чи ні?
Пробач, що я на світі є,
Що часто поглядом тривожу.
Пробач, що ти життя моє,
Інакше жити я не можу...

***

Хай день дарує усмішку тобі,
а вечір затишок й палке кохання,
І щоб завжди в твоєму крузі,
була любов і вірні друзі!!!

***

А як тебе тепер забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
Я ще ніколи не пила.
Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші,
Такого безміру в добі!...
Це може навіть і не вірші,
А кохання кинуте моє тобі

***

Мої думки в незвичнім плині
Мов ноти стеляться, летять
Вони сплітають павутиння
Під серця стук й дихання такт.
Все так раптова, навіть швидко
Як літній дощ в спекотний день,
Так несподівано, нестримно,
Та ні ж, сплапновано день в день.
Зірки на небі мерехтіли
Вони спадали нам до ніг
Їм мабуть також нетерпілось,
Щоб посміхнулись ми й до них.
Я не боюсь тобі зізнатись,
Можливо в котре, хоч й тремчу,
Заглянь лиш в очі і побачиш -
Як щиро я тебе люблю!!!

***

З Днем святого Валентина,
Я Тебе вітаю!
Море радості в кохані,
Я тобі бажаю!
Зорю з неба, перли з дна,
Я тобі дістану!
Хай усмішка на лиці,
В тебе лиш засяє!
А медові оченята,
Хай до себе тягнуть!
Поцілунки в день святковий,
Лиш тобі хай будуть!

***

Кричу на весь всесвіт: Кохаю!
І скромно додаю: Вітаю!



 
загрузка...

---


---


Яндекс.Метрика