Привітання

  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта
загрузка...
Головна Для Закоханих
Для Коханої та Коханого


***

Наскільки риси-ніжні,щирі,
Така жіноча і палка!
Щей очі ангельські вродились,-
Мабуть,Такої вже нема!

***

Рядки мої-не вихваляння,
Це лиш краплина у ріці,
Що лити треба без вагання!
Тобі безцінній,-лиш Тобі!!!
Примітка: коханій довіку людині

***

Сотні тисяч світлофорів
Пролітаєм на зелений;
Ми сьогодні без кордонів
Не дивімося назад!
Над розпеченим асфальтом
Ми мчимо неначе вітер;
Ми сьогодні без обмежень
І для нас нема завад;
Перехрестя, пішоходи,
«зебри», вулиці, затори.
Ми існуєм лиш сьогодні,
Завтра може і не буть...
Летимо, неначе птахи
І не маєм меж і рамок,
Ми сьогодні на колесах,
Ось у чім життєва суть.
Захлинається від спеки
В пил загорнуте містечко,
Нам же – вітер змін в обличчя
І кипить у жилах кров.
Нам – червоний! Зупинились!
Довгий-довгий поцілунок.
Це, шановні, справжній traffic
І справжнісінька любов!

***

Не повіриш: я не засмучена.
Посміхнися: не ображаюся.
Знаю я – моє серце змучене,
Та не бідкаюсь і не каюся.
Не повіриш: я не змінилася,
Все така ж чудна та закохана...
Пам’ятаєш, як я дивилася
Перелякано і сполохано?
Так, звичайно, я помудрішала,
Але час душею не бавився,
Неможливо це – стати іншою, -
Хай би ще сто років наклалося!
Не подумай. Я не забула –
Кожен порух твій пам’ятаю,
Кожну мить, що як сон минула,
Я щоночі назад вертаю.
Вірю: наша любов – освячена.
Я вітаю тебе з весною!
Не „прощай” кажу – „до побачення!”

***

Ти залишив мені на пам’ять
Ту музику, що в небі грала,
Коли ми серед хмар літали,
Разом щасливі до безтями.
Вона звучить у моїм серці
Мінорним відгуком кохання,
І птахом зраненим бажання
Моє приречене несеться.
Небесна музика любові –
Вона луна в мені щоночі,
Коли до мене сон не хоче
Приходить, знов грає, знову.
І розриває сіру тишу,
І підійма чуття угору,
І розчиняє у просторах,
І ніжністю мене колише...

***

Зацілуй мене,
Залюби мене –
Там, де хороше,
Там, де ніжне все.
Ти заграй мені,
Заспівай мені,
Закричи мені –
Всі слова земні,
Щоб було, як вві сні,
Де ми вдвох одні.
Обійми мене,
Приголуб мене,
Доторкнись до губ.
І упав твій чуб
На лице моє,
І в руках притих,
Притаївсь, приник
До грудей моїх,
Біля серця ліг.
Як в колисці ми, -
А навколо сніг.
І гойдає сон
Край моїх вікон,
Край твоїх вікон –
Мріям в унісон –
Ночі рубікон.

***

Не проси мене: "Люби!"
Я любити не навчилась ...
У моєї доброти
Вверх бере наївна щирість.
Не кажи мені: "Пора" -
Це звучить, немов покора ...
Не примушуй - не раба,
Не шуканням грошей хвора.
Не печаль бурхливу кров.
Бережи останнє слово,
В нього доказ - без основ -
Час поняття тимчасове.
Я - і радість, і печаль,
Ти ж, напевно, з цим змирися.
Не шкодуй, коли не жаль,
І як жаль, то не журися ...
Як підеш - звичайно йди.
І назад не оглядайся,
Щоб не було більш біди -
Полюбить не обіцяйся.
Мрій, надійся - все ж мовчи,
Будь і тихим, і шаленим.
Тільки вірити навчись
І чекати ще на мене ...
Будь відвертим, як дитя.
Зрозуміти й пояснити
Треба вміти це життя.
Треба вміти і любити,
І прощати, й берегти
Кожен дотик, кожне слово ...
Треба вміти віднайти
Щастя твоє кольорове ...

***

Ти впертий й надійний.
Ти люблений і любий.
Реальний й трошки мрійний.
Нестриманий до згуби ...
Ти – сонце серед грому,
Ти – місяць серед ночі.
Ти все, що мені треба.
Ти все, що я так хочу.

***

Дивлюсь у твої очі
І бачу там я світло...
Ці очі,як ті зорі,
Як сонце влітку гріло.

Дивлюсь у твої очі
І я маю бажання,
Бажання в дні і ночі
Боротись за кохання.

Боротись буду завжди,
Якщо ще буде сила.
Якщо ще буде ласка,
Яка давала крила.

Якщо ми будем жити
З надією любові,
Тоді усі страждання
Зникатимуть поволі.

Якщо ми будем жити
За вірність і довіру,
Тоді завжди будемо разом,
Без тебе ж я загину.

Дивлюсь у твої очі
І бачу там я світло...

***

Хто любить - ризикує ніколи не пізнати взаємної любові. Мабуть, я ніколи її не пізнаю. Моя любов - це моя кара за все те погане, що я зробив і що
зроблю. Це моя посмішка і мій біль. Це моє щастя і моє горе. Це моя радість і моя печаль. Це мій бог і мій диявол. Це моя надія і моя смерть. Шкода
тільки, що посмішок, щастя, радості, бога і надій набагато менше, ніж болю, горя, печалі, диявола і смерті. Я сотні разів помирав, та це було не
смертельно, бо у мене є надія, маленька, наче крапелька нікотину, яка вбиває навіть коня. Це моя хронічна хвороба, від якої ніколи не знайдуть ліків. Це
риса у моїх очах, яку не видалить жоден хірург.
І лікаря мені не потрібно. Час лікар? Він загоїть рани. Але шрами залишаться, і вони мене навряд чи прикрасять.
Я готовий віддати заради своєї любові все, що маю, а чого не маю - готовий дістати. Я готовий робити божевільні речі. Я готовий змінити себе. І не має
значення, що казатимуть інші. Не має значення, що моя любов скаже "забудь про мене, я не Та, а ти не Той, я не така, як ти думаєш". Я знаю її краще, ніж
себе. Краще, ніж десять заповідей. Бо вона мій сенс, моя сила тяжіння на цьому світі, питна вода для моєї душі, моя вічність і моя миттєва смерть. Я завжди любитиму тебе...



 
загрузка...

---


---


Яндекс.Метрика